HD49333
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 6г 47х 1,48с |
Схилення | -21° 0′ 55,4″ |
Видима величина (V) | 6,07[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B7 |
показник кольору U−B | -0,63 |
яскравість B | 5,862±0,003[2] |
показник кольору B−V | -0,159±0,004[2] |
яскравість V | 6,044±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,07 |
індекс m1 | 0,11 |
індекс c1 | 0,32 |
індекс Hβ | 2,69[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 6,000[2] |
Мінімальна яскравість | 6,050[2] |
Період фотометричної змінності зорі | 2,18[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -15,17± 0,60[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 4,88 ± 0,72[2] мас |
Відстань | 668,35 світлових років 204,92 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
12 CMa, BD-20 1576 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD49333 |
HD49333 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,1.[1] Вона розташована на відстані близько 668,4 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,18 доби в межах від Hmin= 6,05 до Hmax= 6,00.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD49333 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 618,4± 300,2 Гаус.[3]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (6h-8h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |