YZ Кита
YZ Кита | |
Маса | 0,13 ± 0,013 M☉[1] |
---|---|
Каталожний код | HIP 5643[2], 2MASS J01123052-1659570[2], IRAS F01100-1716[2], GSC 05851-01939[2], GJ 54.1[2], UCAC4 366-001333[2], GCRV 26152[2], GCRV 694[2], HIC 5643[2], LFT 118[2], LHS 138[2], LPM 63[2], LTT 670[2], NLTT 4016[2], RBS 164[2], YZ Cet[2], Zkh 26[2], PLX 248.01[2], 1RXS J011229.6-165949[2], Gaia DR2 2358524597030794112[2], PM 01100-1716[2], [GKL99] 38[2], PM J01125-1659[2], WEB 1270[2], Gaia DR3 2358524597030794112[2], TIC 439403362[2], TYC 5851-171-1[2] і Karmn J01125-169[2] |
Сузір'я | Кит |
Підлегле тіло | YZ Ceti dd, YZ Ceti cd і YZ Ceti bd |
Відстань від Землі | 3,7166 ± 0 парсек[3] |
Швидкість обертання зорі | −2,79 км/с[2] |
Паралакс | 269,0573 ± 0,034 кутова мілісекунда[3] |
Власний рух за схиленням | 637,547 ± 0,052 кутова мілісекунда на рік[3] |
Власний рух за прямим піднесенням | 1205,074 ± 0,041 кутова мілісекунда на рік[3] |
Радіальна швидкість | 27,984 км/с[4] |
Тип змінної зорі | UV Кита[5] і обертальна змінна зоря[6] |
Спектральний клас | M4.0[7] |
Видима зоряна величина | 12,074[8] |
Абсолютна зоряна величина | 12,8 |
Металічність | −0,23[9] |
Радіус | 0,168 ± 0,009 сонячний радіус[1] |
Епоха | J2000.0[10][2] |
Пряме піднесення | 0,316387242336 радіан[3] |
Схилення | 0 радіан[3] |
Ефективна температура | 3225 K[11] |
Поверхнева гравітація | 148 600 сантиметр на секунду в квадраті[9] |
Оцінка віку об'єкта | 4 ± 0,6 мільярд років[1] |
YZ Кита у Вікісховищі |
YZ Кита (англ. YZ Ceti) — одиночна зоря, червоний карлик головної послідовності у сузір'ї Кита. Хоча це одна з найближчих до Сонця зір — відстань до неї становить трохи понад 12 світлових років[12], — побачити її неозброєним оком неможливо. Визначено, що це спалахуюча зоря, яка зазнає стрибкоподібних коливань яскравості. Маса YZ Кита становить лише 8,5 % сонячної, а її світність у звичайних умовах — менше 1/5000-ї сонячної.
Зоря розташована дуже близько до Тау Кита — зорі спектрального класу G8. Їх розділяє відстань лише 1,6 світлового року[13] — це лише третина відстані між Сонцем і його найближчою сусідкою, Проксимою Центавра. До зорі Лейтен 726-8 — 3,6 св. року.
Планетна система
10 серпня 2017 року було оголошено про відкриття за допомогою високоточного ешеллівського спектрографу HARPS з обсерваторії Ла-Сілья в Чилі трьох землеподібних планет, виявлених на орбітах навколо YZ Кита, а також ймовірної четвертої планети.
SETI не розглядала систему YZ Кита як об'єкт пошуку позаземного життя взагалі. Головною причиною цього є природа самої центральної зорі: вона вкрай нестабільна і віднесена астрономами одразу до двох категорій змінності. Змінність типу BY Дракона викликана не тільки наявністю на її поверхні значних за площею плям, а й бурхливою хромосферною активністю. Це створює значні проблеми для зародження життя на близьких до зорі планети. Крім цього, у YZ Кита спостерігається змінність, прототипом якої є майже сусідня з нею зірка UV Кита (Лейтен 726-8). YZ Кита — це спалахуюча зоря, а це обумовлює періодичні потужні викиди енергії та випромінювань у різних діапазонах.
YZ Кита b
Орбіта планети YZ Кита b має практично правильну круглу форму і має радіус приблизно 0,015 астрономічної одиниці. Орбітальний період планети трохи менший за дві земні доби, а її маса становить близько 75 % від маси Землі. Середня температура на її поверхні змінюється в межах від 350 до майже 500 К, що виключає можливість існування води на її поверхні в рідкому стані, а отже, імовірність зародження життя на цій планеті більш ніж примарна.
Останні спостереження радіотелескопів VLA (Very Large Array) у Нью-Мексико (США) виявили докази наявності магнітного поля на планеті YZ Кита b. Згідно з дослідженням, яке було опубліковане 3 квітня 2023 року в журналі Nature Astronomy, це є першим можливим виявленням магнітного поля на планеті за межами Сонячної системи[14].
Магнітні поля особливо цікаві астрономам, оскільки вони є важливим чинником для зародження життя. Без магнітного поля енергетичні частинки зорі можуть знищити атмосферу планети, позбавляючи газової оболонки, яка допомагає підтримувати життя на планеті[15].
YZ Кита c
Планета YZ Кита c майже співрозмірна за масою із Землею. Її відстань від центрального світила становить близько 0,02 а. о., а орбітальний період трохи більше, ніж три земні доби. Середні температури — від 300 до 420 К — залишають певну ймовірність для наявності на планеті рідкої води, а з нею — слабку надію на існування на ній життя.
YZ Кита d
Третя підтверджена планета системи, YZ Кита d, приблизно на 14 % масивніша від Землі. Її відстань від центральної зорі становить близько 0,027 а. о. при орбітальному періоді в більш ніж 4,5 земної доби. Температура на її поверхні, від 260 до 370 К, практично гарантує відносно комфортні умови для існування води в рідкому стані, а отже, YZ Кита d є головним об'єктом пошуків життя в цій планетарній системі.
YZ Кита е (гіпотетична)
Відзначимо і поки що виключно гіпотетичну планету YZ Кита е, існування якої ще потребує доведення. Її маса може становити близько половини маси Землі, а відстань від центрального світила — близько 1/100 а. о. при орбітальному періоді в одні земну добу. Подібні характеристики вказують на те, що YZ Кита е, якщо вона й існує, є надто розпеченою, температура на її поверхні унеможливлює існування не тільки рідкої води, а й будь-якої атмосфери в цілому.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в N. Astudillo-Defru, M. Mayor, D. Ségransan et al. The HARPS search for southern extra-solar planets. XLII. A system of Earth-mass planets around the nearby M dwarf YZ Ceti // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2017. — Vol. 605. — P. 11–11. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201731581 — arXiv:1708.03336d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q19630868d:Track:Q59486683d:Track:Q752075d:Track:Q56486593
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае SIMBAD Astronomical Databased:Track:Q654724
- ↑ а б в г д е Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.d:Track:Q98668919d:Track:Q42262d:Track:Q17011141
- ↑ M. Lampón, R. Luque, B. Arroyo-Torres et al. The CARMENES search for exoplanets around M dwarfs. High-resolution optical and near-infrared spectroscopy of 324 survey stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 612. — P. 49–49. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201732054 — arXiv:1711.06576d:Track:Q114404d:Track:Q59400527d:Track:Q59397700d:Track:Q46260676d:Track:Q59400532d:Track:Q59400536d:Track:Q752075d:Track:Q53952286
- ↑ N. N. Samus’, Kazarovets E. V., Durlevich O. V. et al. General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 // Astronomy Reports / D. Bisikalo — MAIK Nauka/Interperiodica, Springer Science+Business Media, 2017. — Vol. 61, Iss. 1. — P. 80–88. — ISSN 1063-7729; 1562-6881; 0004-6299 — doi:10.1134/S1063772917010085d:Track:Q13797925d:Track:Q56001295d:Track:Q3027134d:Track:Q176916d:Track:Q15674501
- ↑ Alonso E. D., L. Tal-Or, S. Dreizler et al. CARMENES input catalogue of M dwarfs // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2019. — Vol. 621. — P. 126–126. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201833316 — arXiv:1810.03338d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q96684974d:Track:Q90658325d:Track:Q96684975d:Track:Q90658397d:Track:Q752075d:Track:Q63374500
- ↑ Maldonado, J., Micela, G., D'Orazi, V. et al. HADES RV programme with HARPS-N at TNG. XII. The abundance signature of M dwarf stars with planets // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2020. — Vol. 644. — P. 23. — 23 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202039478 — arXiv:2010.14867d:Track:Q58157316d:Track:Q46260676d:Track:Q56421970d:Track:Q114404d:Track:Q56559528d:Track:Q56568998d:Track:Q115785088d:Track:Q752075
- ↑ C. Koen, D. Kilkenny, F. van Wyk et al. UBV(RI)CJHK observations of Hipparcos-selected nearby stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2010. — Vol. 403, Iss. 4. — P. 1949–1968. — 20 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1111/J.1365-2966.2009.16182.Xd:Track:Q29544297d:Track:Q1536490d:Track:Q217595d:Track:Q5233701
- ↑ а б Wright, Jason T., Kane, Stephen R. The California Legacy Survey. I. A Catalog of 178 Planets from Precision Radial Velocity Monitoring of 719 Nearby Stars over Three Decades // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2021. — Vol. 255, Iss. 1. — P. 8. — 67 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/ABE23C — arXiv:2105.11583d:Track:Q2984591d:Track:Q28971592d:Track:Q25028561d:Track:Q113351200d:Track:Q463435
- ↑ Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
- ↑ Ribas, I., Morales, J. C. The CARMENES search for exoplanets around M dwarfs. Stellar atmospheric parameters of target stars with SteParSyn // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2021. — Vol. 656. — 25 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202141980 — arXiv:2110.07329d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q53933440d:Track:Q116855293d:Track:Q752075d:Track:Q58924635
- ↑ van Leeuwen, F. (2007). HIP 5643. Hipparcos, the New Reduction. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2010.
- ↑ Page of Tau Ceti [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.], see the chapter of Closest Neighbors, for YZ Ceti.
- ↑ J. Sebastian Pineda & Jackie Villadsen. Coherent radio bursts from known M-dwarf planet-host YZ Ceti. // Published: 03 April 2023
- ↑ Вчені виявили дивні радіосигнали на планеті, схожій на Землю. // By Андрій Неволін. 17.04.2023
Посилання
- YZ Кита — потенційно придатна для життя планетарна система [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- YZ Кита (відео)